Adoptoi Borya (Боря)
Rasvahybridi · Mies · Aikuinen · 9 vuotta
🍁 Borya. Se, joka ei valita ensin. Mutta se, joka pysyy ikuiseksi. 🍁 Hän oli lemmikkikissanä. Ja tämä säilyi hänessä, kuten kanelin haju vanhalla pehmeällä, kuten tapa hiljaa myrkyttää jokapäiväisinä aamuna ennen maailman heräämistä. Hänen nimensä oli Borya. Yksinkertaisesti, hieman tavallinen – juuri niin kuin koko elämänsä. Ei kultakulhoja, ei mukavissa sohvissa. Mutta kanssa Ihmisellä. Se henkilö, joka tuli hänen koko maailmansa. He olivat yhdessä pitkään. Hän vietti hänet ovesta. Odotti. Tiesi jokaisen hänen äänensä tonin. Ja kun hän oli surullinen, hän asettui hänen vierelleen, kuin sanomalla: Olen täällä, me selvitämme tämän. Ja he selvisivät paljon. Mutta ei tästä. Lapset ottivat hänet ulkomaille. Borya jäätiin jälkeen. Eläintehdas. Uusi todellisuus. Kohinaa. Muut eläimet. Ihmiset, joilla silmä on aina kiireessä. Ja hän – rauhallinen, hiljainen, ei tiedä miten huutaa "otakaas". Hän vain elää niin hyvin kuin voi. Ja odottaa. Ei kysy, ei vaatii itsensä. Mutta joka kerran, kun joku tulee huoneeseen, hänen silmänsä syttyvät kyseellä: oletko sinä? Ei, hän ei ole kaunis. Hänellä ei ole puhallettavaa villasta. Hänellä ei ole perintöä. Mutta hänellä on jotain, mitä ei voida ostaa. On lojaaliutta. Sellainen, joka ei vaadi mitään vastineeksi. Sellainen, joka pysyy, vaikka kaikki muut poistuvat. Borya on kuin vanha laulu, jonka tietää ulkoa, vaikka ei ole kuullut sitä pitkään. Et unohda häntä. Koska hän on todellinen. 🔸 Hän ei tarvitse paljoa. Vain yhtä asiaa: palata kotimaiseksi jollekin. Tulla helpommaksi läsnäoloksi, vakautta maailmassa, jossa kaikki kulkee nopeasti. Adoption ehdot: — asuminen asuntoon, ei ulkoympäristön käytöstä; — turvalliset ikkunat, mukava paikka taloudessa ja sydämessä; — henkilö, joka ei pelkää hiljyystä, lojaaliutta ja iloa, joka tulee hiljaa. 📍 Poltava 📞 "Joskus parhaaksi voit saada on vain jonkun, joka pysyy. Vaikka muu kaikki katoaa."
Lue alkuperäinen (uk)
🍁 Боря. Той, кого не обирають першим. Але хто залишається назавжди. 🍁 Він був домашнім. І це залишилось у ньому, як запах кориці на старій подушці, як звичка тихо муркотіти щоранку, перш ніж світ прокинеться. Його звали Боря. Просто, трохи буденно — як усе його життя. Без золотих мисок, без розкішних диванів. Але з Людиною. З тією, яка стала для нього цілим всесвітом. Вони були разом довго. Він проводжав її до дверей. Чекав. Знав кожну її інтонацію. І коли вона сумувала — лягав поруч, ніби казав: я тут, ми все переживемо. І вони пережили багато. Але не це. Діти забрали її за кордон. Боря лишився. Притулок. Нова реальність. Шум. Інші тварини. Люди з очима, в яких завжди поспіх. А він — спокійний, тихий, не вміє кричати «візьми мене». Він просто живе, як може. І чекає. Не просить, не нав’язується. Але кожного разу, коли хтось заходить до кімнати, його очі світяться запитанням: це ти? Ні, він не красень. Його шерсть не шовк. Він не має родоводу. Але в ньому є те, що не купиш. В ньому є вірність. Та, яка не вимагає нічого у відповідь. Та, що залишається, навіть коли всі йдуть. Боря — як стара пісня, яку знаєш на пам’ять, хоч давно не чув. Ти його не забудеш. Бо він справжній. 🔸 Йому не треба багато. Лише одне: стати для когось знову домом. Стати чієюсь тишею, чієюсь постійністю у світі, де все так швидко минає. Умови всиновлення: — квартирне утримання, без вигулу; — безпечні вікна, затишне місце в домі й серці; — людина, яка не боїться тиші, вірності й щастя, що приходить мовчки. 📍 м. Полтава 📞 «Іноді найкраще, що з тобою може статися — це просто хтось, хто залишиться. Навіть коли все інше зникне.»
Listattu 4 kuukautta sitten
