Adoptă Persik (Персик)
Rasă mixtă · Masculin · Adult · 6 ani
Pepiul pe care l-am găsit când mersesem la muncă, dimineața devreme, un mic pui de pisică stătea sub roțiile drumului, aproape mișcat. Așa a început povestea noastră. L-am dus la muncă cu el. Dar a fost clar în câteva ore că era bolnav. A început să vomite și diareea a început. Acel zi, Percik era deja la clinica veterinară. Testul a confirmat pandemică. Medicul a dat o șansă mică de vindecare, era foarte mic și foarte obosit. Două săptămâni de îngrijire intensivă, trei săptămâni mai târziu a fost capabil să digere sânge. A supraviețuit, mic luptător. Se pare că toate lucrurile rele au rămas în trecut, persanii au găsit un domiciliu. Pentru două luni, el a fost cea mai dorită pisică până când s-a bolnav. A fost adus înapoi la azil cu ochii uscați. Nu putea mânca tot gura de mucoasă. Investigarea a confirmat boala, limfocitara-platic scuttonita. Îmi pare rău, sistemul său imunitar atacă bacteriile din dinții mici, iar ei sunt afară. Soluția problemei a fost șocantă, Doctor, pregătit să îi scoată toți dinții. A fost un șoc. Lasă o pisică bătrână, toți dinții. Nu am consimțit și am început cu medicii să căutăm tratamente alternative. S-a dovedit a fi o terapie hormonală pe termen lung, în jumătate de an, din păcate nu a avut rezultate. Pepiul încă își șterge dinții. Doar dinții de sus au rămas. De atunci Percik poate mânca doar cu dinții de pisică. Nu există nicio speranță să-l ducă acasă, pentru că va mânca doar, iar va costă 250.000 dolari pe lună. Este mult, fără a include toate celelalte cheltuieli brute și umoristice, de două ori pe an, încă facem asta, pentru că există o reacție a organismului față de dinți.
Citire originală (uk)
Персика я знайшла коли їхала на роботу, рано вранці маленьке кошеня сидило під колесами маршрутки, його майже переїхали. Так і почалась наша історія. Ми поїхали з ним працювати. Але, вже через декілька годин було зрозуміло, що він хворий. У нього почалась блювота, та діарея. Того ж дня, Персик вже був на стаціонарі у ветеринарній клініці. Тест підтвердив панлейкопенію. Лікар давала мало шансів на його одужання, він був дуже малий , і дуже виснажений. Два тижні інтенсивної терапії, три рази йому робили переливання крові. Він вижив, маленький боєць. Начебто , здавалось все погане , залишилось в минулому, Персику знайшли дім. Два місяці він був, найбажанішім котиком, поки не захворів. Його повернули до притулку, з набряклими яснами. Повний рот слини, він не міг їсти, дуже схуд. Обстеження підтвердило захворювання- лімфоцитарно-плазмоцитарний стоматит-гінгівіт кішок. Простим словом, його імунна система атакує бактерії на ємалі зубів, вони відторгались. Вирішення проблеми було приголомшливе, лікар, настоював на видаленні всіх зубів. Це був шок. Лишити річного кота,всіх зубів. Ми не дали згоду, і почали з лікарями шукати альтернативне лікування. Це виявилась, пожиттєва гормонотерапія, за пів року, нажаль, результата не було. Персику таки видалили зуби. Залишили тількі ікла. С того часу Персик може їсти лише котячі паштети. На прилаштувати його до родини, немає ніякої надії, адже його утримання тількі по їжі,обходиться притулку у 2500грн в місяц. Це дуже багато, не враховуючи всі іншу витрати на обробки та курс гормонотерапії, два рази в рік, ми її все ще проводим, адже, є реакція організму на ікла
Listat acum 2 luni
