Lunya (Луня) adoptieren
Mischling · Männlich · Jung · 2 Jahre
Luna ist mein kleiner Einzelgänger mit einem großen Herzen. Ich möchte euch von einer Katze erzählen, die ich nicht anders als besondere nennen kann. Ihr Name ist Luna. Sie ist dunkel, wie ein Nachthimmel, und in ihren Augen gibt es ein ganzes Universum aus Stärke, Güte und Hoffnung. Als sie sehr klein war, erlebte Luna etwas, das sogar Erwachsene brechen kann – eine tödliche Krankheit, Kampf, Infusionen, Tage am Rand des Abgrunds … Doch sie stand auf. Ein kleiner Kämpfer in einem schwarzen Mantel besiegt den Tod. Obwohl die Krankheit zurückging, hinterließ sie ihre Spuren – nicht schmerzhaft, sondern eher … ein besonderer Akzent in seinen Bewegungen. Wenn Luna läuft oder rennt, wird er leicht zur Seite gedrückt – als ob ein Wind ihn von beiden Seiten schiebt. Es sieht lustig aus, und das ist seine Charme. Aber es sind nicht seine Schritte, die ihn ungewöhnlich machen. Es ist sein Herz. Luna ist fröhlich, ehrlich und glücklich. Er beleuchtet die Umgebung leicht mit Licht und gibt Liebe, ohne etwas dafür zu verlangen. Seine Charisma ist in jedem Blick, jedem Schnurren, jeder lustigen Bewegung. Ich bitte nicht um Mitleid für ihn – es ist nicht nötig. Er lebt voll und glücklich, er braucht nur etwas mehr Verständnis. Ich bitte um eine Familie, in der Luna nicht „eine Katze mit Behinderung“ ist, sondern geliebt, ein Freund, die Sonne zu Hause, die nicht nur überleben, sondern inspirieren kann. Poltava – wenn ihr einen Platz für Liebe habt, die durch das Leben getestet wurde – wartet dort auf euch in Form von Luna. Einige Sterne scheinen heller, genau weil sie in Dunkelheit geboren wurden. Manchmal haben sie Pfoten.
Original lesen (uk)
Луня — мій маленький дивак із великим серцем Хочу розповісти вам про одного котика, якого я не можу назвати інакше, як особливий. Його звати Луня. Він чорненький, мов нічне небо, і в його очах — цілий всесвіт сили, доброти й надії. Ще зовсім малим Луня зіткнувся з тим, що ламає навіть дорослих — смертоносна хвороба, боротьба, крапельниці, дні на межі... Але він вистояв. Маленький воїн у чорній шубці переміг смерть. І хоча хвороба відступила, вона залишила по собі слід — не болісний, а радше… особливий акцент у його рухах. Коли Луня біжить чи йде, його трохи заносить в боки — ніби вітерець підштовхує його з обох сторін. Це виглядає кумедно, і в цьому — його шарм. Та не його кроки роблять його незвичайним. А його серце. Луня — життєрадісний, щирий, веселий. Він легко запалює навколо себе світло і дарує любов, не просячи нічого взамін. Його харизма — в кожному погляді, в кожному муркотінні, у кожному кумедному маневрі. Я не прошу для нього жалості — вона йому не потрібна. Він живе повноцінно і щасливо, просто йому потрібно трохи більше розуміння. Я прошу для нього родину, в якій Луня стане не «котиком із особливістю», а улюбленцем, другом, домашнім сонечком, яке вміє не лише виживати, а надихати. Полтава — якщо у вас є місце для любові, що перевірена життям — воно чекає на вас у вигляді Луні. Деякі зірки світять яскравіше саме тому, що народилися у темряві. Іноді вони мають лапки.
Kostenloses Konto — 10 Kontakte inklusive
Eingestellt letzten Monat
