Adopter Lunya (Луня)
Croisé · Mâle · Jeune · 2 ans
Luna est mon petit excentrique au grand cœur. Je veux vous parler d'un chat que je ne peux appeler autrement que spécial. Son nom est Luna. Il est sombre, comme un ciel nocturne, et dans ses yeux il y a une totalité d'univers de force, de bonté et d'espoir. Quand il était très jeune, Luna a traversé quelque chose qui brise même les adultes - une maladie mortelle, des luttes, des perfusions, des jours sur le fil... Mais il s'est relevé. Un petit guerrier dans un manteau noir a vaincu la mort. Bien que la maladie ait reculé, elle a laissé sa marque - pas douloureuse, mais plutôt ... un accent particulier dans ses mouvements. Lorsque Luna court ou marche, il est légèrement penché sur les côtés - comme si un souffle le poussait des deux côtés. Cela semble amusant, et c'est son charme. Mais ce n'est pas ses pas qui le rendent inhabituel. C'est son cœur. Luna est joyeux, sincère et heureux. Il illumine facilement les alentours avec de la lumière et donne de l'amour sans demander rien en échange. Son charisme se trouve dans chaque regard, chaque ronronnement, chaque manœuvre amusante. Je ne demande pas de pitié pour lui - cela n'est pas nécessaire. Il vit pleinement et heureusement, il a juste besoin un peu plus de compréhension. Je demande une famille où Luna ne sera pas «un chat handicapé», mais un être aimé, un ami, un soleil de maison qui sait non seulement survivre, mais inspirer. Poltava - si vous avez une place pour l'amour, éprouvé par la vie - il vous attend sous la forme de Luna. Certaines étoiles brillent plus fortement précisément parce qu'elles sont nées dans l'obscurité. Parfois, elles ont des pattes.
Lire l'original (uk)
Луня — мій маленький дивак із великим серцем Хочу розповісти вам про одного котика, якого я не можу назвати інакше, як особливий. Його звати Луня. Він чорненький, мов нічне небо, і в його очах — цілий всесвіт сили, доброти й надії. Ще зовсім малим Луня зіткнувся з тим, що ламає навіть дорослих — смертоносна хвороба, боротьба, крапельниці, дні на межі... Але він вистояв. Маленький воїн у чорній шубці переміг смерть. І хоча хвороба відступила, вона залишила по собі слід — не болісний, а радше… особливий акцент у його рухах. Коли Луня біжить чи йде, його трохи заносить в боки — ніби вітерець підштовхує його з обох сторін. Це виглядає кумедно, і в цьому — його шарм. Та не його кроки роблять його незвичайним. А його серце. Луня — життєрадісний, щирий, веселий. Він легко запалює навколо себе світло і дарує любов, не просячи нічого взамін. Його харизма — в кожному погляді, в кожному муркотінні, у кожному кумедному маневрі. Я не прошу для нього жалості — вона йому не потрібна. Він живе повноцінно і щасливо, просто йому потрібно трохи більше розуміння. Я прошу для нього родину, в якій Луня стане не «котиком із особливістю», а улюбленцем, другом, домашнім сонечком, яке вміє не лише виживати, а надихати. Полтава — якщо у вас є місце для любові, що перевірена життям — воно чекає на вас у вигляді Луні. Деякі зірки світять яскравіше саме тому, що народилися у темряві. Іноді вони мають лапки.
Compte gratuit — 10 contacts inclus
Annoncé le mois dernier
