Lunya (Луня) adoptieren
Mischling · Männlich · Jung · 3 Jahre
Luna ist mein kleiner eccentric mit einem großen Herzen. Ich möchte Ihnen von einer Katze erzählen, die ich nichts anderes als besondere nennen kann. Sein Name ist Luna. Er ist dunkel, wie ein Nachthimmel, und in seinen Augen ist eine ganze Universum von Stärke, Güte und Hoffnung. Als er sehr klein war, stand Luna etwas, was sogar erwachsene Menschen erschüttert - eine tödliche Krankheit, Kampf, IVs, Tage am Rande ... Aber er stand auf. Ein kleiner Kämpfer in einem schwarzen Mantel besiegte den Tod. Obwohl die Krankheit siegte, hinterließ sie ihre Spuren - nicht schmerzhaft, sondern vielmehr ... ein besonderer Akzent in seinen Bewegungen. Wenn Luna läuft oder geht, wird er leicht zur Seite geblasen - als würde ein Wind ihn von beiden Seiten wegstoßen. Es sieht lustig aus, und das ist seine Charme. Aber es sind nicht seine Schritte, die ihn ungewöhnlich machen. Es ist sein Herz. Luna ist fröhlich, ehrlich und glücklich. Er strahlt leicht die Umgebung mit Licht und gibt Liebe, ohne etwas dafür zurückzuhalten. Seine Charisma ist in jedem Blick, jedem Schnurren, jeder lustigen Manöver. Ich bitte nicht um Mitleid für ihn - es ist nicht nötig. Er lebt vollständig und glücklich, er braucht nur etwas mehr Geduld. Ich bitte um eine Familie, in der Luna nicht "eine Katze mit Behinderung" sein wird, sondern ein geliebter, ein Freund, eine Sonnenstunde im Zuhause, die nicht nur überleben kann, sondern auch inspirieren. Poltawa - wenn Sie einen Platz für Liebe haben, getestet durch das Leben - er wartet auf Sie in Form von Luna. Einige Sterne leuchten heller gerade deshalb, weil sie in der Dunkelheit geboren wurden. Manchmal haben sie Pfoten.
Original lesen (uk)
Луня — мій маленький дивак із великим серцем Хочу розповісти вам про одного котика, якого я не можу назвати інакше, як особливий. Його звати Луня. Він чорненький, мов нічне небо, і в його очах — цілий всесвіт сили, доброти й надії. Ще зовсім малим Луня зіткнувся з тим, що ламає навіть дорослих — смертоносна хвороба, боротьба, крапельниці, дні на межі... Але він вистояв. Маленький воїн у чорній шубці переміг смерть. І хоча хвороба відступила, вона залишила по собі слід — не болісний, а радше… особливий акцент у його рухах. Коли Луня біжить чи йде, його трохи заносить в боки — ніби вітерець підштовхує його з обох сторін. Це виглядає кумедно, і в цьому — його шарм. Та не його кроки роблять його незвичайним. А його серце. Луня — життєрадісний, щирий, веселий. Він легко запалює навколо себе світло і дарує любов, не просячи нічого взамін. Його харизма — в кожному погляді, в кожному муркотінні, у кожному кумедному маневрі. Я не прошу для нього жалості — вона йому не потрібна. Він живе повноцінно і щасливо, просто йому потрібно трохи більше розуміння. Я прошу для нього родину, в якій Луня стане не «котиком із особливістю», а улюбленцем, другом, домашнім сонечком, яке вміє не лише виживати, а надихати. Полтава — якщо у вас є місце для любові, що перевірена життям — воно чекає на вас у вигляді Луні. Деякі зірки світять яскравіше саме тому, що народилися у темряві. Іноді вони мають лапки.
Eingestellt vor 4 Monaten
