Adoptoi Klara (Клара)
Nainen · Iäkäs · 10 vuotta
Ei kauanakin sitten minulla oli koti ja maailman parhaat ihminen – äiti. Hän oli koko maailmani. Olimme aina yhdessä: hän riepitti korviani, puhui minulle kuin olisin maailman älyvin koira, ja antoi minulla unia hänen vierellään. Mutta nyt hän on poissa. Minut tuotiin eläinhuoltoon, koska äiti lähti taivaalle, ja jätettiin täysin yksin. En ymmärrä miksi olen täällä tai mitä minun täytyy tehdä täällä, en ymmärrä miten elän täällä, en ymmärrä miksi äiti ei palaa takaisin. Miksi en voi enää kuunnella hänen äänensä? Miksi hänen käsillään ei ole minua huolittamassa? Minä puuttun. Sydämeni kipuuttaa, ja minä rynnyn kulmaan, muistellen pitkiä kävelyitä ja lämpimiä iltoja kotona. Ihmiset sanovat että minä voitan löytää uuden kotirakennuksen, mutta löydänkö siellä jopa osan rakastamisesta, jonka äiti antoi minulle? Toivon, että joku ulkomailla ymmärtää, että vanhat koirat ansaitsevat myös toisen mahdollisuuden. Me voimme rakastaa yhtä rehellisesti kuin nuoret, vaikka jalat emme enää ole niin nopeita kuin ne olivat yhdeksän vuotta sitten. Olen valmis antamaan kaikki lojaalisuuteni ja rakastukseni sinulle, joka annat minulle vähän lämpöä. Ehkä sinä olet se henkilö, joka voi tuoda minulle takaisin rauhan ja ilon? 📞 Soita tai lähettä viestiä adoptiohoitajalle Telegramissa osoitteessa +38 15 ja anna minulle mahdollisuus uudelle elämälle!
Lue alkuperäinen (uk)
Ще недавно я мала дім і найкращу людину у світі — мою бабусю. Вона була всім моїм світом. Ми завжди були разом: вона чесала мене за вушком, розмовляла зі мною так, ніби я наймудріша собака у світі, і навіть дозволяла спати поряд. А тепер її більше немає. Мене привезли до притулку, бо бабусю забрали на небеса, а я залишилась зовсім сама. Я не розумію чому я тут і що мені тут робити, я не розумію як тут жити, не розумію, чому моя бабуся не повертається. Чому я більше не чую її голосу? Чому її руки більше не гладять мене? Я сумую. Моє серце болить, і я лежу в куточку, згадуючи наші довгі прогулянки і теплі вечори вдома. Люди кажуть, що я ще можу знайти новий дім, але чи знайду я там хоч частинку тієї любові, яку давала мені бабуся? Я сподіваюся, що десь є хтось, хто зрозуміє, що старі собаки теж заслуговують на другий шанс. Що ми можемо любити так само щиро, як і молоді, навіть якщо наші лапи вже не такі швидкі, як 9 років тому. Я готова подарувати всю свою вірність і любов тому, хто подарує мені хоч трохи тепла. Можливо, ти саме той, хто здатен повернути мені трохи спокою та радості? 📞 Зателефонуй або напиши нашій менеджерці з адопції в телеграм за номером +38 15 і подаруй мені шанс на нове життя! 🧡
Listattu 5 kuukautta sitten
