Klara (Клара) adoptieren
Weiblich · Senior · 10 Jahre
Nicht lange her hatte ich ein Zuhause und die beste Person der Welt – meine Oma. Sie war meine ganze Welt. Wir waren immer zusammen: sie kratzte mir die Ohren, sprach mit mir, als wäre ich der klügste Hund der Welt, und ließ mich sogar neben ihr schlafen. Aber jetzt ist sie weg. Ich wurde in ein Tierheim gebracht, weil Grandma in den Himmel gegangen ist, und ich blieb allein zurück. Ich verstehe nicht, warum ich hier bin oder was ich hier tun soll, ich verstehe nicht, wie ich hier leben soll, ich verstehe nicht, warum Grandma nicht zurückkommt. Warum kann ich ihre Stimme nicht mehr hören? Warum streicheln ihre Hände mich nicht mehr? Ich vermisse sie. Mein Herz tut weh, und ich liege in der Ecke und erinnere mich an unsere langen Spaziergänge und die warmen Abende zu Hause. Leute sagen, ich kann ein neues Zuhause finden, aber werde ich auch nur einen Teil der Liebe finden, die Grandma mir dort gab? Ich hoffe, dass es jemanden da draußen gibt, der das versteht, dass alte Hunde auch eine zweite Chance verdient haben. Dass wir genauso ehrlich lieben können wie die jungen, auch wenn unsere Pfoten nicht mehr so schnell sind wie vor neun Jahren. Ich bin bereit, all meine Treue und Liebe jemandem zu schenken, der mir etwas Wärme gibt. Vielleicht bist du derjenige, der mir wieder ein wenig Frieden und Freude bringen kann? 📞 Rufe oder melde dich bei unserem Vermittlungsmanager unter Telegram unter +38 15 und gib mir eine Chance für ein neues Leben!
Original lesen (uk)
Ще недавно я мала дім і найкращу людину у світі — мою бабусю. Вона була всім моїм світом. Ми завжди були разом: вона чесала мене за вушком, розмовляла зі мною так, ніби я наймудріша собака у світі, і навіть дозволяла спати поряд. А тепер її більше немає. Мене привезли до притулку, бо бабусю забрали на небеса, а я залишилась зовсім сама. Я не розумію чому я тут і що мені тут робити, я не розумію як тут жити, не розумію, чому моя бабуся не повертається. Чому я більше не чую її голосу? Чому її руки більше не гладять мене? Я сумую. Моє серце болить, і я лежу в куточку, згадуючи наші довгі прогулянки і теплі вечори вдома. Люди кажуть, що я ще можу знайти новий дім, але чи знайду я там хоч частинку тієї любові, яку давала мені бабуся? Я сподіваюся, що десь є хтось, хто зрозуміє, що старі собаки теж заслуговують на другий шанс. Що ми можемо любити так само щиро, як і молоді, навіть якщо наші лапи вже не такі швидкі, як 9 років тому. Я готова подарувати всю свою вірність і любов тому, хто подарує мені хоч трохи тепла. Можливо, ти саме той, хто здатен повернути мені трохи спокою та радості? 📞 Зателефонуй або напиши нашій менеджерці з адопції в телеграм за номером +38 15 і подаруй мені шанс на нове життя! 🧡
Eingestellt vor 5 Monaten
