Υιοθετήστε τον/την Klara (Клара)
Θηλυκό · Ηλικιωμένος · 10 έτη
Πρόσφατα, είχα ένα σπίτι και την καλύτερη άνθρωπο στον κόσμο - τη γιαγιά μου. Ήταν ολόκληρος ο κόσμος μου. Πάντα ήμασταν μαζί: έκανε παρατεταμένες καρφιά στα αυτιά μου, μιλούσε σε μένα σα νομίζει ότι ήμουν ο σοφότερος σκύλος στον κόσμο, και ακόμη μου έδινε την ικανότητα να κοιμηθώ δ bên της. Αλλά τώρα έχει φύγει. Με έφεραν σε ένα κέντρο προστασίας ζώων γιατί η Γιαγιά μου έφυγε στον Ουρανό, και ήμουν άνευ προστασίας. Δεν καταλαβαίνω γιατί είμαι εδώ ή τι πρέπει να κάνω εδώ, δεν καταλαβαίνω πώς να ζήσω εδώ, δεν καταλαβαίνω γιατί η Γιαγιά δεν επιστρέφει. Γιατί δεν μπορώ να ακούσω τη φωνή της πια; Γιατί δεν υπάρχουν τα χέρια της που με πετάξιζαν πια; Με λείπει. Το κοιλιό μου πονάει, και καθόμουν στη γωνιά, θυμόμενος τις μακρινές μας βόλτες και τις θερμές βραδιές στο σπίτι. Ανθρώποι λένε ότι μπορώ να βρω ένα νέο σπίτι, αλλά θα βρω κάποιο μέρος της αγάπης που η Γιαγιά μου μου έδωσε; Ελπίζω να υπάρχει κάποιος εκεί έξω που κατανοεί ότι και τα γέρια σκυλιά τελειώνουν να έχουν μια δεύτερη ευκαιρία. Ότι μπορούμε να αγαπήσουμε τόσο αληθινά όπως τα νέα, ακόμα και αν τα πόδια μας δεν είναι πια τόσο γρήγορα όπως ήταν πριν από εννιά χρόνια. Είμαι έτοιμος να δώσω όλη μου την πίστη και την αγάπη σε όποιον μου δώσει λίγο θερμότητα. Ίσως εσύ είσαι αυτός που μπορεί να με φέρει ανάπαυλη και χαρά; 📞 Καλέστε ή στείλτε μήνυμα στην αντιπρόσωπο αδολόγησης μας στο Telegram στο +38 15 και μου δώστε μια ευκαιρία για μια νέα ζωή!
Διάβασε αρχικό (uk)
Ще недавно я мала дім і найкращу людину у світі — мою бабусю. Вона була всім моїм світом. Ми завжди були разом: вона чесала мене за вушком, розмовляла зі мною так, ніби я наймудріша собака у світі, і навіть дозволяла спати поряд. А тепер її більше немає. Мене привезли до притулку, бо бабусю забрали на небеса, а я залишилась зовсім сама. Я не розумію чому я тут і що мені тут робити, я не розумію як тут жити, не розумію, чому моя бабуся не повертається. Чому я більше не чую її голосу? Чому її руки більше не гладять мене? Я сумую. Моє серце болить, і я лежу в куточку, згадуючи наші довгі прогулянки і теплі вечори вдома. Люди кажуть, що я ще можу знайти новий дім, але чи знайду я там хоч частинку тієї любові, яку давала мені бабуся? Я сподіваюся, що десь є хтось, хто зрозуміє, що старі собаки теж заслуговують на другий шанс. Що ми можемо любити так само щиро, як і молоді, навіть якщо наші лапи вже не такі швидкі, як 9 років тому. Я готова подарувати всю свою вірність і любов тому, хто подарує мені хоч трохи тепла. Можливо, ти саме той, хто здатен повернути мені трохи спокою та радості? 📞 Зателефонуй або напиши нашій менеджерці з адопції в телеграм за номером +38 15 і подаруй мені шанс на нове життя! 🧡
Καταχωρημένα πριν από 5 μήνες
