Ada (Ада) örökbefogadása
Keverék fajta · Nő · Fiatal · 2 évek
ADA keres egy otthont. Ő és Zara nem voltak vérrokonok, mégis az élet ugyanabba a dobozba tette őket – szó szerint. Az esős júniusi napon, a nedves kartonok és a súlyos cseppek között, amelyek a doboz falait ütötték, különböző korú kiskutyák feküdtek egymás mellett. A idősebbek ölelgették a fiatalabbakat, valaki megnyugtatóan morzsolgatott, valaki már alig lélegzett. Ada volt a legkisebb. Egy kis meleggolyó, amit még csak gyereknek is nehezen lehetett nevezni – inkább egy virágpeté, amely éppen lepottyant egy fa tetejéről a vihar közepébe. Megmentették. Megmelegítették, etették, nevet adtak neki – és most nő, mint a csendes öröm. Ada egy ifjú hölgy, akinek nagy jövője van. Kíváncsisága olyan, mint egy világszerte utazó felfedezőé, és bizalma, mint aki még nem ismeri a csalással kapcsolatos dolgokat. Gyengéd, vidám, gyors, mint egy nyári sugár, amely végigszalad a padlón, és eltűnik a árnyékban. Még tanulhat mindent – de a legfontosabb dolog, amit már önmagától megtanult, az a szeretet. Szeretet csendesen, de őszintén. Nyúlj ki a lábával, amikor észrevesznek. Aludj el egy meleg kezben, és hidd el, hogy holnap újra jó lesz. Ada keres valakit, aki együtt akar nőni vele. Valakit, aki nem félsz a fiatal korától, hanem a boldogságot látja benne. Mert ilyenek lesznek nemcsak családi háziállatok. Becsúsznak a szívébe. 📍 Poltava 📞 Fogadási feltételek: • Csak épületben élhet (nem járkálhat kint) • Valós szeretet, felelősség és türelom a első morzsolásig – kötelező "Azok, akikkel az esőben találkozunk, gyakran lesznek azok, akik nélkül nem tudjuk elképzelni a napot."
Olvasd el az eredetit (uk)
Ада шукає дім. Її з Зарою не єднала кров, та життя посадило їх в одну коробку — буквально. Того дощового червневого дня, серед розмоклого картону і важких крапель, що били по стінках коробки, поруч лежали кошенята різного віку. Старші обіймали молодших, хтось муркотів крізь страх, хтось уже майже не дихав. Ада була найменшою. Маленькою грудочкою тепла, яку ще важко було назвати кішкою — радше пелюсткою, що тільки-но впала з дерева в саме серце бурі. Її врятували. Обігріли, нагодували, дали ім’я — і тепер вона росте, мов тиха радість. Ада — це юна леді з великим майбутнім. У ній поєднуються допитливість, як у дослідника світу, і довіра, як у того, хто ще не знає, що таке зрада. Вона ніжна, весела, швиденька, мов літній промінь, що пробігає по підлозі і ховається за тінню. Її ще можна навчити всьому — але головне, чого вона вже навчилася сама, — це любити. Любити тихо, але щиро. Тягнутися лапкою, коли тебе помічають. Засинати в теплій долоні й вірити, що завтра знову буде добре. Ада шукає того, хто захоче рости разом із нею. Хто не злякається юного віку, а побачить у ньому щастя початку. Бо такі, як вона, — стають не просто домашніми улюбленцями. Вони стають частиною серця. 📍 Полтава 📞 Умови всиновлення: • Проживання тільки в приміщенні (без самовигулу) • Щира любов, відповідальність і терпіння до першого муркання — обов’язкові «Ті, кого ми зустрічаємо в дощ, часто стають тими, без кого не уявляємо сонця.»
Megjelent 4 hónappal ezelőtt
