Маленький Кузя вижив там, де дорослі не завжди витримують… Цьому мініатюрному кошеняті-хлопчику лише 4 місяці, а за його маленькими плечима вже історія, від якої стискається серце. Кузя вижив у зоні бойових дій, у страшний мороз. Там, де було холодно, голодно і небезпечно щосекунди. Там, де кожен день міг стати останнім. Але він вистояв. Можливо, саме тому Кузя такий особливий. Він дуже ніжний, тактильний, любить руки і тепло людини. Коли його береш на руки, він ніби всім своїм маленьким тільцем дякує за безпеку, тепло і шанс жити. Він дуже розумний і навіть серйозний для свого віку. Наче вже знає справжню ціну життя. Знає, що таке холод. Знає, як це — мріяти про їжу. Знає, яке це щастя — просто бути в теплі. По-тихеньку відростає красива шоколадна шубка, відновлюється імунітет. Вакцинований, чудово знає лоточок. В його очах любов і очікування… І саме тому так хочеться, щоб тепер у його житті було тільки хороше: своя домівка, повна мисочка і людина, яку можна любити всім серцем. Кузя заслуговує не просто на дім, а на найкраще дитинство після всього, що вже пережив. Можливо, саме у вас його маленьке велике серце нарешті знайде спокій