Adoptar a Archi (Арчи)
Mestizo · Macho · Senior · 11 años
Traducción disponible próximamente.
Арчі. Сумна історія старенького пса, який, найімовірніше, так і закінчить своє життя у притулку. Якщо тільки ми не знайдемо людину, яка подарує йому можливість спокійно дожити вдома. Його історія почалася понад пів року тому. Арчі з’явився в одному з районів міста, серед покинутих гаражів, після того, як його випустило комунальне підприємство. Кастрацію йому так і не провели, ймовірно, через вік. Але встановили кліпсу та вакцинували від сказу. Старенький, який уже тоді ледве ходив, довго блукав, поки не знайшов собі прихисток в одному з гаражних кооперативів. Там його сильно побив сторож. Після побиття в Арчі почали відмовляти лапи, а людям він перестав довіряти зовсім. Понад два місяці ми шукали можливість його відловити. Зрештою це знову зробило КП. Але там Арчі захворів на чуму м’ясоїдних. І дивом вижив. Іноді мені здається, що в цього пса якийсь неймовірно сильний янгол-охоронець. Бо після всього пережитого він досі тут. З КП Арчі вже потрапив до нас у притулок. Ми провели обстеження. У нього виявили множинні пухлини в ділянці простати. Він постійно підтікає сечею, не контролює сечовипускання, іноді не може контролювати й дефекацію. Останні півтора місяця, на тлі постійних вибухів, у нього почалися напади, схожі на епілептичні. Водночас епілептичний статус лікарі не підтверджують. Попри вік і стан здоров’я, Арчі ще досить активний. І дуже любить поїсти. Зуби в нього в жахливому стані, але оперувати вже не можна. Є великий ризик, що його організм просто не витримає наркозу. Тому ми окремо готуємо йому каші, купуємо м’які корми. Для притулку з такою кількістю тварин це теж додаткові витрати. Але цей допис не про гроші. Це анкета-надія. Арчі не ручний. Він не буде проситися на руки, обійматися чи бігти назустріч людині. Він досі не навчився довіряти після всього, що з ним зробили. Він може підійти зовсім близько, подивитися в очі й чекати, коли його нагодують. Поїсть, знайде собі затишне місце і спатиме майже весь день. Ось і все, що йому потрібно. Тепле місце. М’яка їжа. Спокій. І людина, яка не вимагатиме від нього любові, вдячності чи довіри. Я не знаю, скільки Арчі залишилося. Можливо, зовсім небагато. Але дуже хочеться, щоб хоча б наприкінці свого життя він мав власний дім. Щоб більше ніхто його не бив, не виганяв і не лякав. Можливо, десь, навіть на іншому кінці України, є людина, яка зможе прийняти такого старенького пса. Не заради обіймів чи відданості. А просто щоб дати йому спокійно дожити. Арчі шукає не просто родину. Він шукає місце, де його нарешті залишать у спокої й більше ніколи не скривдять.
Publicado hoy
