Adoptar a Mukha (Муха)
Mestizo · Hembra · Joven · 3 años
Mukha es un poco una estadística del siglo pasado, una pequeña perrita que pasó toda su vida atada a una cadena en un pueblo. Cuando vino a nosotros, pesaba solo 2,5 kilogramos. Era una de esas perras a las que la gente suele describir como ladrando fuerte, comiendo muy poco y no molestando a nadie. Al final, esta perrita pequeña terminó con un cráneo fracturado. Mukha tenía mucho miedo de los humanos: tenía miedo de las manos, de los movimientos repentinos y de los ruidos fuertes. Cualquier intento de tocarla desencadenaba una reacción defensiva. Durante casi un mes, simplemente aprendimos a confiar el uno en el otro. Solo gradualmente dejó de ladrar cuando una mano se posaba sobre su cabeza y dejó de defenderse cuando la recogíamos. Ahora, Mukha es lo que yo llamaría un "perro conmutador". La mayor parte del tiempo, se acuesta tranquilamente a un lado, nunca intentando llamar la atención. Pero de repente, algún interruptor invisible se activa en su mente y de repente es hora de correr: juegos, saltos y pura alegría toman el control. Incluso vendría a vender su alma por un premio. ¡Y tiene un quirek realmente divertido: Mukha absolutamente no soporta los lanzamientos—o cualquier insecto volador, por cierto. Si aparece un ser volador dentro de su campo visual, Mukha declara guerra y no descansará hasta que haya ganado. Por naturaleza, es un perro increíble: muy tierno, muy tactile y profundamente apegado a sus personas. Pero necesita tiempo: tiempo para mirar con atención, analizar y asegurarse de que no será lastimada o maltratada. Y una vez que Mukha entiende eso, se convertirá en el mejor amigo que podrías imaginar. Este es un cachorro.
Leer original (uk)
Муха — це така собі статистика минулого століття. Маленька собачка, яка все життя прожила на ланцюгу в селі. Коли вона потрапила до нас, важила всього 2,5 кг. З тих собак, про яких зазвичай кажуть: голосно гавкає, мало їсть і нікому не заважає. У підсумку цей маленький собачий дитинча опинився з проломленою головою. Муха дуже боялася людей. Боялася рук, різких рухів, гучних звуків. Будь-яка спроба доторкнутися до неї викликала захисну реакцію. Майже місяць ми просто вчилися довіряти одне одному. І лише з часом вона перестала кусатися, коли рука опинялася над її головою, перестала захищатися, коли її брали на руки. Зараз Муха — собака з «перемиканнями», як я її називаю. Більшу частину часу вона спокійно лежить десь осторонь і не намагається привернути до себе увагу. А потім раптом у голові клацає якийсь невидимий тумблер — і починаються перегони, ігри, стрибки та веселощі. За смаколик вона взагалі готова продати душу. А ще в неї є одна дуже кумедна особливість — Муха терпіти не може мух. Та й будь-яких літаючих комах загалом. Якщо в полі зору з’являється якась крилата істота, Муха оголошує їй війну і не заспокоїться, поки не переможе. За характером вона чудова собака. Дуже ніжна, дуже тактильна і дуже прив’язується до своїх людей. Але їй потрібен час. Час придивитися, проаналізувати, переконатися, що її не образять і не зроблять боляче. І коли Муха це зрозуміє, вона стане найкращим маленьким другом, якого тільки можна уявити.
Publicado hace 2 meses
