Adopter Akhilles (Ахіллес)
Krydsede raser · Mand · Voksen · 8 år
Krig bringer sine egne forandringer med sig, og nogle gange finder vi aldrig ud af, hvad der virkelig skete med et dyr. Alt, hvad vi sidder tilbage med, er gætterier. Achilles blev fundet i Dnipro uden en del af sit forreste ben. Hvordan præcis han mistede det, er ukendt. Efter det endte han på en kommunal dyrebeskyttelse i Kamyanets. Der blev han taget ind, behandlet og fik mulighed for at komme sig efter det, han havde oplevet. Det var her, han boede, indtil han kom til vores dyreinternat. Kilia blev en af de hunde, vi tog ind som en del af et udvekslingsprogram mellem internater. Helt ærligt havde vi dengang mest plads til små hunde, og Kilia var langt fra en hvalp. Men der var en indre fornemmelse af, at han skulle tages ind. Så Kilia vendte tilbage til Dnipro og blev en del af vores internatfamilie. Da Kilia ankom til vores internat, havde han allerede problemer med sit hofteled. På grund af konstant tryk på det og skader, der var opstået, gav det ham ubehag. Men med tiden rettede alt sig, og nu lever Kilia et fuldt funktionsdygtigt liv. Kilia er en rolig hund, der ikke skynder sig igennem livet. Det var altid svært for ham at falde til blandt en stor gruppe hunde, så livet på vores mini-internat passede ham langt bedre. Men det mest mindeværdige ved Kilia er hans smil. Det er et autentisk hundsmyl. Det ser ud til, at det aldrig forsvinder fra hans ansigt. Han er altid glad for at se mennesker, altid begejstret for at se velkendte ansigter. Hans hale bliver straks til en viftende hale, og Kilia hilser på alle med den samme hvalpeagtige entusiasme, som om det bedste altid ligger foran. Og tro mig, at tabet af en del af hans ben har ingen indflydelse på kvaliteten af hans liv. Det er blot en lille ydre detalje, som man stopper med at lægge mærke til efter få minutters bekendtskab med ham. Kilia går, udstråler liv, kommunikerer med mennesker og gør alt, hvad en almindelig hund gør. Jeg håber virkelig, at der kommer en familie, som vil se ikke hans ben, men hele Kilia. En god, lys, utrolig positiv hund, der trods alt ikke har mistet evnen til at nyde livet. For den autentiske hvalpeglæde, der bor i Kilia, fortjener endelig at finde sit hjem.
Læs original (uk)
Війна вносить свої корективи, і іноді ми так ніколи й не дізнаємося, що насправді сталося з твариною. Залишається лише будувати здогадки. Ахілеса знайшли у Дніпрі вже без частини передньої лапки. Як саме він її втратив — невідомо. Після цього він потрапив до комунального підприємства з порятунку тварин у Кам’янському. Там його прихистили, долікували та дали можливість оговтатися після пережитого. Саме там він і жив, поки не потрапив до нашого притулку. Хіля став одним із собачок, яких ми взяли в рамках обміну між притулками. Чесно кажучи, на той момент у нас були місця переважно для маленьких собак, а Хіля зовсім не малюк. Але було якесь внутрішнє відчуття, що його потрібно забрати. Так Хіля знову повернувся до Дніпра і став частиною нашої притулкової родини. Коли Хіля приїхав до нас, він уже мав проблеми з культею. Через те, що постійно спирався на неї та травмував, вона подразнювалася і завдавала дискомфорту. Але з часом усе налагодилося, і зараз Хіля живе абсолютно повноцінним життям. За характером Хіля розмірений пес, який не поспішає жити. Йому завжди було непросто освоїтися у великому скупченні собак, тому життя в нашому мініпритулку підійшло йому значно більше. Та найбільше в Хілі запам’ятовується його усмішка. Це справжній пес-усмішка. Здається, вона взагалі не сходить з його морди. Він завжди радий людям, завжди щасливий бачити знайомі обличчя. Його хвіст миттєво перетворюється на справжній гвинтокрил, а сам Хіля зустрічає кожного з таким щенячим захватом, ніби попереду лише найкраще. І повірте, відсутність частини лапки ніяк не впливає на якість його життя. Це лише маленька зовнішня особливість, яку перестаєш помічати вже через кілька хвилин знайомства. Хіля гуляє, радіє життю, спілкується з людьми та робить усе те саме, що й будь-який інший собака. Я дуже хочу, щоб знайшлася родина, яка побачить не його лапку, а його самого. Побачить доброго, світлого, неймовірно позитивного собаку, який попри все не втратив уміння радіти життю. Бо ця щира щеняча радість, яка живе в Хілі, дуже заслуговує нарешті знайти свій дім.
Listet for 2 måneder siden
