Adotar Akhilles (Ахіллес)
Raça mista · Macho · Adulto · 8 anos
Tradução disponível em breve.
War brings its own changes, and sometimes we never find out what truly happened to an animal. All we are left with are guesses. Achilles was found in Dnipro without a part of his front leg. How exactly he lost it is unknown. After that, he ended up in a municipal animal rescue in Kamyanets. There, he was taken in, treated, and given the chance to recover from what he had experienced. That’s where he lived until he came to our animal shelter. Kilia became one of the dogs we took in as part of an exchange between shelters. Honestly, at the time, we had mostly space for small dogs, and Kilia was far from a puppy. But there was some inner feeling that he needed to be taken in. So Kilia returned to Dnipro and became a part of our shelter family. When Kilia arrived at our shelter, he already had issues with his hip. Due to constantly putting pressure on it and injuring it, it was causing him discomfort. But over time, everything settled down, and now Kilia lives a fully functional life. Kilia is a laid-back dog who doesn’t rush through life. It was always hard for him to settle in among a large group of dogs, so life in our mini-shelter suited him much better. But the most memorable thing about Kilia is his smile. It’s a genuine dog’s smile. It seems like it never leaves his face. He is always happy to see people, always delighted to see familiar faces. His tail immediately turns into a wagging tail, and Kilia greets everyone with such puppy enthusiasm as if the best is always ahead. And believe me, the loss of a part of his leg has no impact on the quality of his life. It’s just a small external feature that you stop noticing after a few minutes of getting to know him. Kilia walks, radiates life, communicates with people, and does everything a regular dog does. I really hope that a family will come who will see not his leg but the whole Kilia. A good, bright, incredibly positive dog who, despite everything, hasn’t lost the ability to enjoy life. Because the genuine puppy joy that lives in Kilia deserves to finally find its home.
Ler original (uk)
Війна вносить свої корективи, і іноді ми так ніколи й не дізнаємося, що насправді сталося з твариною. Залишається лише будувати здогадки. Ахілеса знайшли у Дніпрі вже без частини передньої лапки. Як саме він її втратив — невідомо. Після цього він потрапив до комунального підприємства з порятунку тварин у Кам’янському. Там його прихистили, долікували та дали можливість оговтатися після пережитого. Саме там він і жив, поки не потрапив до нашого притулку. Хіля став одним із собачок, яких ми взяли в рамках обміну між притулками. Чесно кажучи, на той момент у нас були місця переважно для маленьких собак, а Хіля зовсім не малюк. Але було якесь внутрішнє відчуття, що його потрібно забрати. Так Хіля знову повернувся до Дніпра і став частиною нашої притулкової родини. Коли Хіля приїхав до нас, він уже мав проблеми з культею. Через те, що постійно спирався на неї та травмував, вона подразнювалася і завдавала дискомфорту. Але з часом усе налагодилося, і зараз Хіля живе абсолютно повноцінним життям. За характером Хіля розмірений пес, який не поспішає жити. Йому завжди було непросто освоїтися у великому скупченні собак, тому життя в нашому мініпритулку підійшло йому значно більше. Та найбільше в Хілі запам’ятовується його усмішка. Це справжній пес-усмішка. Здається, вона взагалі не сходить з його морди. Він завжди радий людям, завжди щасливий бачити знайомі обличчя. Його хвіст миттєво перетворюється на справжній гвинтокрил, а сам Хіля зустрічає кожного з таким щенячим захватом, ніби попереду лише найкраще. І повірте, відсутність частини лапки ніяк не впливає на якість його життя. Це лише маленька зовнішня особливість, яку перестаєш помічати вже через кілька хвилин знайомства. Хіля гуляє, радіє життю, спілкується з людьми та робить усе те саме, що й будь-який інший собака. Я дуже хочу, щоб знайшлася родина, яка побачить не його лапку, а його самого. Побачить доброго, світлого, неймовірно позитивного собаку, який попри все не втратив уміння радіти життю. Бо ця щира щеняча радість, яка живе в Хілі, дуже заслуговує нарешті знайти свій дім.
Listado há 2 meses
