Adotar Stepashka (Степашка)
Raça mista · Macho · Idoso · 10 anos
Stepashka.... Novamente sobre lesões na coluna vertebral, aconteceu que temos muitos e realmente precisam de ajuda.... Stepashka, o mais divertido, o mais difícil, mas ele não sabe disso, ele simplesmente considera-se o centro do universo. A vida de Stepashka foi quebrada com dois meses de idade, ele ainda nem havia aprendido a andar corretamente, e teve que se arrastar. Tudo era ruim, a urina saía para a cavidade abdominal pelo impacto, uma operação complexa, depois tudo como com qualquer outro, vermes, resgate e outra tentativa, pernas traseiras paralisadas, eles simplesmente não conseguiam acompanhar a cauda pulando e caíram em todos os buracos, articulação quebrada, imobilização, e então até um problema na mandíbula, perda de peso, ficou fraco, estávamos assustados, alimentamos com mistura de leite e esperamos por um milagre novamente, Stepashka se recuperou. E o Stepashka é um tagarela, sempre perto, tudo o interessa e ele fala, pula na cauda e fala, fala, fala.... De filhote pequeno, o Stepashka cresceu em um grande cão, claro que é difícil cuidar dele, difícil, uma vez eu queria lavar a cauda no banheiro, eu queria puxar 25 kg e meu lombo travou, apoiei-me no balcão - o balcão rachou ... Quase chorei ... E ele lambida e canta músicas ... Às vezes me pergunto - o que teria acontecido com ele se eu não o tivesse pegado ... Ele poderia ter sobrevivido ... Muitas pessoas não entendem de jeito nenhum por que "continuar o sofrimento" dos deficientes, apenas pessoas com deficiências vivem, e os animais sofrem segundo sua lógica. Ao contrário de uma pessoa, um animal com deficiência não se sente como um deficiente, ele não tem problemas psicológicos, o animal se adapta para viver sem uma perna, sem duas pernas, sem todas as pernas, se adapta para se arrastar, viver pelo toque ... E tudo o que ele precisa é de uma pessoa amorosa ao lado! Provavelmente você precisa ter um caráter especial, amor enorme e respeito por outra vida, para assumir um animal especial. Na nossa sociedade ainda existem poucas pessoas capazes disso. Eu realmente quero que mudemos isso. Para que as pessoas não passem por dor alheia, pelo olhar que pede misericórdia. Um animal com deficiência não é uma sentença !!! Afinal, o direito à felicidade pertence a todos! HUMANIDADE NÃO É APENAS COMPAIXÃO, É PARTICIPAR ATIVAMENTE NO DESTINO DAQUELES QUE DEVE SER COMPASSIONADO ... NA FOTO, a história do Stepashka desde o filhote.
Ler original (uk)
Степашка .... Знову про спинальників, так склалося, що у нас їх багато і ЇМ ДУЖЕ ПОТРІБНА ДОПОМОГА .... Степашка, самий потішний, самий трудненький, але він про це не знає, він просто вважає себе центром всесвіту. Стєпашці переламали життя в двох місячному віці, він ще й бігати як слід не навчився, а йому довелося повзати. Було все погано, від удару сечовий випав в черевину порожнину, складна операція, потім все як у всіх, глисти, порятунок і наступне випробування, паралізовані задні лапки, вони просто не встигали за стрибаючою попкою і потрапляють в усі дірочки, перелам суглоба, гіпс, а потім і взагалі проблема з щелепою, схудли, змарніли, ми страшно злякалися, годували молочною сумішшю і сподівалися і чудо знову сталося, Степашка поправився. А ще Степашка балакун, він завжди поруч, все йому цікаво і він розмовляє, скаче на попі і балакає, балакає, балакає.... З маленького цуценятки Степашка виріс в великого песика, звичайно ж важко доглядати за ним, важко, одного разу помити хотіла попку в ванні, хотіла витягнути 25 кіло і спину схопило, сперлася на раковину - тріснула раковина ... Хоч плач ... А він облизує і пісні співає ... Іноді я задаю собі питання - а що було б з ним, якби я його не забрали ... Чи зміг би він вижити ... Багато людей не розуміють взагалі навіщо "продовжувати муки" інвалідів, тільки ось люди інваліди живуть, а тварини чомусь за їхньою логікою мучаться. На відміну від людини, тварина інвалід не відчуває себе інвалідом, у нього немає психологічних проблем, тварина пристосовується жити без лапи, без двох лап, без всіх лап, пристосовується повзати, жити на дотик ... І все, що йому треба - це любляча людина ПОРУЧ !!! Напевно треба володіти особливим складом характеру, величезною любов'ю і повагою до чужого життя, щоб взяти особливу тварину. У нашому суспільстві поки ще дуже мало людей, здатних на таке. Мені дуже хочеться, щоб ми це міняли. Щоб люди не проходили повз чужого болю, повз погляду, який просить про милосердя. Тварина інвалід - це не вирок !!! Адже право на щастя має кожна! ЛЮДЯНІСТЬ - ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ співчуття, ЦЕ НАСАМПЕРЕД УЧАСТЬ У ДОЛІ ТОГО, ХТО співчувати ... НА фото історія Степашки з малечку.
Listado há 4 meses
