Adoptar a Stepashka (Степашка)
Mestizo · Macho · Senior · 10 años
Stepashka.... Otra vez sobre lesiones de la columna vertebral, sucedió que tenemos muchas de ellas y realmente necesitan ayuda.... Stepashka, el más divertido, el más difícil, pero él no lo sabe, simplemente considera que es el centro del universo. La vida de Stepashka se rompió a los dos meses de edad, aún no había aprendido a caminar correctamente y tenía que arrastrarse. Todo era malo, la orina salía hacia la cavidad abdominal por el impacto, una operación compleja, luego todo como con todos los demás, gusanos, rescate y otra prueba, patas traseras paralizadas, simplemente no podían seguir con la cola saltante y se caían en todos los agujeros, articulaciones rotas, yeso, y hasta un problema con la mandíbula, perdió peso, se volvió débil, estábamos desesperados, lo alimentábamos con mezcla de leche y esperábamos un milagro nuevamente, Stepashka se recuperó. Y Stepashka es un charlatán, siempre cerca, todo le interesa y habla, salta sobre la cola y habla, habla, habla.... De un pequeño cachorro, Stepashka creció en un perro grande, por supuesto es difícil cuidarlo, es difícil, una vez quise lavar la cola en la bañera, quise sacar 25 kg y mi espalda se resintió, apoyé en el lavamanos - el lavamanos se rompió ... casi lloré ... Y él lame y canta canciones ... A veces me pregunto - ¿qué habría pasado con él si no lo hubiera adoptado ... ¿Podría haber sobrevivido ... Muchas personas no entienden por qué "continuar el sufrimiento" de los discapacitados, simplemente las
Leer original (uk)
Степашка .... Знову про спинальників, так склалося, що у нас їх багато і ЇМ ДУЖЕ ПОТРІБНА ДОПОМОГА .... Степашка, самий потішний, самий трудненький, але він про це не знає, він просто вважає себе центром всесвіту. Стєпашці переламали життя в двох місячному віці, він ще й бігати як слід не навчився, а йому довелося повзати. Було все погано, від удару сечовий випав в черевину порожнину, складна операція, потім все як у всіх, глисти, порятунок і наступне випробування, паралізовані задні лапки, вони просто не встигали за стрибаючою попкою і потрапляють в усі дірочки, перелам суглоба, гіпс, а потім і взагалі проблема з щелепою, схудли, змарніли, ми страшно злякалися, годували молочною сумішшю і сподівалися і чудо знову сталося, Степашка поправився. А ще Степашка балакун, він завжди поруч, все йому цікаво і він розмовляє, скаче на попі і балакає, балакає, балакає.... З маленького цуценятки Степашка виріс в великого песика, звичайно ж важко доглядати за ним, важко, одного разу помити хотіла попку в ванні, хотіла витягнути 25 кіло і спину схопило, сперлася на раковину - тріснула раковина ... Хоч плач ... А він облизує і пісні співає ... Іноді я задаю собі питання - а що було б з ним, якби я його не забрали ... Чи зміг би він вижити ... Багато людей не розуміють взагалі навіщо "продовжувати муки" інвалідів, тільки ось люди інваліди живуть, а тварини чомусь за їхньою логікою мучаться. На відміну від людини, тварина інвалід не відчуває себе інвалідом, у нього немає психологічних проблем, тварина пристосовується жити без лапи, без двох лап, без всіх лап, пристосовується повзати, жити на дотик ... І все, що йому треба - це любляча людина ПОРУЧ !!! Напевно треба володіти особливим складом характеру, величезною любов'ю і повагою до чужого життя, щоб взяти особливу тварину. У нашому суспільстві поки ще дуже мало людей, здатних на таке. Мені дуже хочеться, щоб ми це міняли. Щоб люди не проходили повз чужого болю, повз погляду, який просить про милосердя. Тварина інвалід - це не вирок !!! Адже право на щастя має кожна! ЛЮДЯНІСТЬ - ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ співчуття, ЦЕ НАСАМПЕРЕД УЧАСТЬ У ДОЛІ ТОГО, ХТО співчувати ... НА фото історія Степашки з малечку.
Publicado hace 6 meses
